- З 1 січня цифровий юань перейде від використання як готівка до депозитних грошей з нарахуванням відсотків.
- Банки будуть управляти балансами цифрового юаня як депозитами, повністю застрахованими згідно з чинними правилами страхування.
- Китай планує розширити транскордонне використання цифрового юаня після багаторічного пілотного тестування.
Центральний банк Китаю запровадить нову структуру цифрового юаня 1 січня, дозволяючи комерційним банкам виплачувати відсотки за зберігання e-CNY для стимулювання використання та розширення його ролі. Згідно з Лу Лей, заступником голови Народного банку Китаю, ця зміна переводить цифровий юань від статусу цифрової готівки до депозитних грошей. Лу окреслив план в статті, опублікованій державною газетою Financial News, описуючи суттєву зміну після багаторічних пілотних програм.
План дій переводить цифровий юань до депозитної моделі
«План дій» переозначає цифровий юань як гроші на депозитній основі, емітовані у межах фінансової системи й під наглядом центрального банку. Лу зазначив, що в майбутньому e-CNY функціонуватиме як платіжний інструмент, засіб збереження вартості та одиниця обліку, а також підтримуватиме транскордонні платежі.
За статтею, структура ґрунтуватиметься на управлінні рахунками й залишатиметься сумісною з технологією розподіленого реєстру. Згідно з планом, баланси цифрового юаня набудуть характеристик зобов’язань комерційних банків, а не еквіваленту готівки.
Банки платитимуть відсотки за верифікованими гаманцями цифрового юаня, дотримуючись чинних саморегульованих угод щодо ціноутворення депозитів. Одночасно залишки цифрового юаня отримують такий самий захист, як і традиційні депозити за китайською системою страхування вкладів.
Політика також дозволяє банкам управляти балансами цифрового юаня в межах ширших операцій з активами та зобов’язаннями. Для небанківських платіжних установ резервні фонди цифрового юаня підпорядковуватимуться чинним правилам щодо клієнтських резервів із повним 100% резервуванням.
Історія пілотного запуску й виклики впровадження
PBOC розпочав проєкт Digital Currency Electronic Payment у 2014 році, що стало початком дослідження центрального банку над цифровою валютою. Після масштабного тестування в кількох містах Китай запровадив цифровий юань у квітні 2022 року.
Щоб зробити e-CNY загальною валютою, уряд роздавав її через airdrop і проводив пілотні проєкти. Однак, попри ці зусилля, використання e-CNY все ще значно відстає від приватних мобільних платіжних платформ. Такі платформи, як WeChat Pay та Alipay, продовжують домінувати на ринку безготівкових платежів у Китаї.
Лу заявив, що реформа стала підсумком десятирічних експериментів та враховує уроки тривалих пілотних програм. Станом на кінець листопада 2025 року в Китаї було проведено понад 3,48 мільярда транзакцій із цифровим юанем на загальну суму 16,7 трильйона юанів (приблизно $2,38 трильйона). Ці цифри роблять e-CNY однією з провідних програм CBDC у світі за обсягом транзакцій.
Детальніше: China Properties Investment додає BNB до корпоративних резервів
Транскордонне розширення та напрями політики
Паралельно з внутрішніми реформами Китай активізував зусилля щодо розширення транскордонного використання цифрового юаня. Минулого тижня PBOC пообіцяв сприяти міжнародним платежам e-CNY через нові пілотні програми.
Китай планує транскордонне тестування з Сінгапуром. Центральний банк також має на меті просувати платежі CBDC у Таїланді, Гонконзі, ОАЕ та Саудівській Аравії.
Лу зазначив, що план передбачає створення міжнародного центру операцій із цифровим юанем у Шанхаї. Китай продовжує робити ставку на офіційний e-CNY, а не на приватно емітовані стейблкоїни, які використовуються в інших країнах. Влада посилається на побоювання щодо спекуляцій, шахрайства та фінансової нестабільності у випадку приватних цифрових валют. Перехід до депозитної моделі з нарахуванням відсотків породжує головне питання: чи здатні депозитні стимули змінити поведінку користувачів на ринку, який формувався під впливом усталених платіжних платформ?
Нова структура набуде чинності у 2026 році, коли Китай прискорює свою стратегію цифрової валюти у межах внутрішньої та транскордонної фінансової системи.
