Автор: arndxt
Переклад: AididiaoJP, Foresight News
Економіка США розділилася на два світи: з одного боку — фінансові ринки процвітають, з іншого — реальна економіка занурюється в повільну рецесію.
Індекс PMI виробничого сектору скорочується понад 18 місяців поспіль — це найдовший період з часів Другої світової війни, але фондовий ринок продовжує зростати, оскільки прибутки все більше концентруються у технологічних гігантів і фінансових компаній. (Примітка: «Індекс PMI виробничого сектору» — це «Індекс менеджерів із закупівель у виробництві», барометр здоров’я виробничої галузі.)
Це, по суті, «інфляція балансу».
Ліквідність постійно підвищує ціни однорідних активів, тоді як зростання зарплат, кредитування та динаміка малого бізнесу залишаються на місці.
У результаті формується економічний розкол: під час відновлення чи економічного циклу різні сфери рухаються у протилежних напрямках:
З одного боку: ринки капіталу, власники активів, технологічна галузь і великі корпорації стрімко зростають (прибутки, ціни акцій, багатство).
З іншого боку: наймані працівники, малий бізнес, робітничі галузі → падіння або застій.
Зростання і труднощі співіснують одночасно.
Провал політики
Грошово-кредитна політика вже не може реально допомогти реальній економіці.
Зниження ставок Федеральною резервною системою підвищує ціни на акції та облігації, але не створює нових робочих місць і не сприяє зростанню зарплат. Кількісне пом’якшення полегшує великим компаніям залучення коштів, але не допомагає розвитку малого бізнесу.
Фіскальна політика також майже вичерпала себе.
Сьогодні майже чверть державних доходів витрачається лише на виплату відсотків за держборгом.
Політики опинилися у глухому куті:
Посилення політики для боротьби з інфляцією призводить до стагнації ринку; пом’якшення політики для стимулювання зростання знову підвищує ціни. Система стала самопідтримуваною: щойно намагаються зменшити важелі чи скоротити баланс, це б’є по вартості активів, на які вона спирається.
Структура ринку: ефективний збір
Пасивні потоки капіталу та арбітраж високочастотних даних перетворили відкритий ринок на замкнену машину ліквідності.
Розміщення позицій і забезпечення волатильності важливіші за фундаментальні показники. Роздрібні інвестори фактично стали протилежною стороною для інституцій. Це пояснює, чому захисні сектори ігноруються, а оцінки технологічних акцій злітають у небо: структура ринку винагороджує гонитву за зростанням, а не цінністю.
Ми створили ринок з надзвичайно ефективним ціноутворенням, але дуже низькою ефективністю капіталу.
Відкритий ринок став самопідтримуваною машиною ліквідності.
Капітал автоматично рухається → через індексні фонди, ETF та алгоритмічну торгівлю → створюючи постійний тиск на купівлю, незалежно від фундаментальних показників.
Ціни рухаються потоками капіталу, а не вартістю.
Високочастотна торгівля та системні фонди домінують у щоденних операціях, а роздрібні інвестори стоять по інший бік угоди. Зростання чи падіння акцій визначається розміщенням позицій і механізмами волатильності.
Тому технологічні акції продовжують роздуватися, а захисні сектори відстають.
Соціальна віддача: політична ціна ліквідності
У цьому циклі створення багатства зосереджене на вершині.
Найбагатші 10% володіють понад 90% фінансових активів, і чим вище зростає фондовий ринок, тим більша нерівність. Політика підвищення цін на активи одночасно підриває купівельну спроможність більшості людей.
Без реального зростання зарплат і можливості купити житло виборці зрештою вимагатимуть змін — або через перерозподіл багатства, або через політичну нестабільність. Обидва варіанти посилюють фіскальний тиск і підвищують інфляцію.
Для політиків стратегія очевидна: підтримувати надлишкову ліквідність, піднімати ринки, заявляти про економічне відновлення. Замість реальних реформ — поверхневе процвітання. Економіка залишається крихкою, але принаймні статистика протримається до наступних виборів.
Криптовалюти як клапан для тиску
Криптовалюти — це одна з небагатьох сфер, де можна зберігати й передавати цінність без залежності від банків чи уряду.
Традиційний ринок став закритою системою, де великий капітал ще до лістингу забирає більшу частину прибутку через приватні інвестиції. Для молодого покоління bitcoin — це вже не просто спекуляція, а можливість долучитися. Коли вся система здається керованою, принаймні тут ще є шанс.
Хоча багато роздрібних інвесторів постраждали від переоцінених токенів і розпродажів VC, основний попит залишається сильним: люди прагнуть відкритої, справедливої фінансової системи, яку можуть контролювати самі.
Перспективи
Економіка США рухається по колу «умовного рефлексу»: посилення → рецесія → політична паніка → вливання ліквідності → інфляція → повторення.
У 2026 році, ймовірно, почнеться новий цикл пом’якшення, оскільки зростання сповільнюється, а дефіцит зростає. Фондовий ринок тимчасово вибухне, але реальна економіка не покращиться, якщо капітал не перейде від підтримки активів до продуктивних інвестицій.
Зараз ми спостерігаємо пізню стадію фінансалізованої економіки:
-
Ліквідність замінює ВВП
-
Ринок перетворюється на інструмент політики
-
Bitcoin стає соціальним клапаном для тиску
Поки система продовжує перетворювати борги на бульбашки активів, ми не отримаємо справжнього відновлення, лише повільний застій, прихований зростанням номінальних показників.
