Цифрове євро: обіцянка ЄЦБ для зміцнення європейської економіки

Цифрове євро, амбітний проєкт Європейського центрального банку (ECB), обіцяє трансформувати платежі в Європі. Під керівництвом Christine Lagarde він викликає стільки ж ентузіазму, скільки й недовіри. Між фінансовими інноваціями та занепокоєннями щодо індивідуальних свобод цей проєкт вписується в контекст, де криптовалюти переосмислюють правила грошей. Яким буде його реальний вплив на економіку та громадян Європи?

Christine Lagarde та обіцянка інклюзивного й безпечного цифрового євро

Christine Lagarde представляє цифрове євро як:

• Символ єдності та довіри;
• Великий прорив для Європи;
• Інструмент, створений для зміцнення фінансового суверенітету та полегшення щоденних транзакцій.

За її словами, ця цифрова валюта дозволить здійснювати миттєві, безкоштовні та доступні для всіх платежі, навіть без підключення до інтернету. Все це — із гарантією конфіденційності, порівнянної з поточними системами.

Проєкт, бюджет якого становить 1,3 мільярда євро, передбачає поступовий запуск до 2027 року. Lagarde підкреслює його доповнюючий характер щодо готівки. Дійсно, він пропонує публічну альтернативу приватним рішенням, таким як банківські картки чи електронні гаманці. Для ECB мета полягає у задоволенні потреб дедалі більш цифрової економіки, зберігаючи при цьому стабільність фінансової системи Європи.

Критика цифрового євро: між наглядом і централізацією

Цифрове євро не має одностайної підтримки, особливо в криптоекосистемі. Критики вказують на ризики посиленого нагляду та державного контролю над фінансовими транзакціями. На їхню думку, цифрова валюта, випущена центральним банком, суперечить принципам децентралізації, які лежать в основі криптовалют. У Франції політичні голоси піднімаються проти цього проєкту. Éric Ciotti навіть запропонував закон, що має на меті заборонити цифрове євро, натомість закликаючи прийняти bitcoin як альтернативну валюту.

У Франції Éric Ciotti пропонує закон, спрямований на заборону цифрового євро.

У Німеччині такі партії, як AfD, закликають визнати bitcoin національним пріоритетом, стверджуючи, що цифрове євро може призвести до надто нав’язливої фінансової системи. Ця критика відображає зростаючу недовіру до центральних інституцій та їхньої здатності гарантувати приватність.

ЄС блокує російський стейблкоїн A7A5: стратегія нав’язати свою CBDC?

Наприкінці жовтня 2025 року Європейський Союз заборонив російський стейблкоїн A7A5, звинувачений у обході санкцій та фінансуванні війни в Україні. Цей стейблкоїн, забезпечений рублем, дозволяв Росії підтримувати фінансові операції попри ембарго. Заборонивши його, ЄС демонструє намір контролювати грошові потоки на своїй території та обмежити вплив іноземних цифрових валют.

Це рішення викликає питання: чи прагне ЄС усунути конкуренцію, щоб полегшити впровадження власної CBDC? У цьому контексті bitcoin постає як нейтральне та стійке до цензури рішення. Поки держави розробляють свої суверенні цифрові валюти, BTC залишається єдиним повністю децентралізованим активом, якому надають перевагу ті, хто відкидає фінансову систему під контролем центральних банків. Це символічний, але й практичний опір у ландшафті, де криптовалюти змінюють кордони фінансів.

Цифрове євро кристалізує надії на сучасну фінансову Європу за словами Christine Lagarde, але також і страхи щодо надмірно контрольованої системи. Між інноваціями та збереженням свобод дебати залишаються напруженими. Поки держави та центральні банки роблять свої ходи, криптовалюти, і особливо bitcoin, продовжують залишатися децентралізованою альтернативою. Чи можливий баланс між регулюванням і фінансовою свободою?